Сукулентний напівкущ родини лободових, 20—70 см заввишки. Пагони голі, соковиті, ламкі, в нижній частині дерев'яніючі. Листки супротивні, недорозвинені, утворені двома зрослими лусками. Квітки двостатеві, маленькі, зібрані у волотевидні суцвіття. Плід соковитий, ягодоподібний. Цвіте у червні —липні.
Поширення. Росте в Середній Азії, на південному сході Європейської частини колишнього СРСР і на Закавказзі. На півдні Казахстану — в культурі.
Сировина. Використовують однорічні зелені пагони (Herba Аnаbasidis), зібрані в липні — вересні. Строк придатності сухої сировини — 2 роки.
Хімічний склад. Трава Їжачника безлистого містить до 12% алкалоїдів, у тому числі анабазин, лупінін, афілін, афілідин, оксіафілін, оксоафілідин та інші.
Фармакологічні властивості і використання. Алкалоїди Їжачника безлистого використовують як вихідні продукти для синтезу речовин з лікувальними властивостями. Анабазин — основний алкалоїд рослини — діє на організм подібно до нікотину, тобто, належить до курареподібних отрут. У малих дозах він збуджує центральну нервову систему, а в великих пригнічує й паралізує. На основі анабазину одержують анабазин - гідрохлорид, нікотинову кислоту (вітамін РР), кордіамін, а також інсектицид анабазин-сульфат. Алкалоїд афілін виявляє анестезуючу дію. На основі лупініну одержували анестезуючий засіб лупікаїн хлористоводневий. За даними, які потребують перевірки, відвар коренів Їжачника безлистого використовують у казахській народній медицині при туберкульозі легень.
Лікарські форми і застосування. Анабазин-гідрохлорид (Tabulettae Anabasini hydrochloridi) у вигляді таблеток по 0,003 г рекомендується курцям як засіб, що полегшує відвикання від тютюну.
Лікування анабазин-гідрохлоридом протипоказане при атеросклерозі, кровотечах, підвищеному артеріальному тиску.
Їжачник безлистий дуже отруйна рослина. При проведенні заготівельних та інших робіт необхідно дотримуватися особливої обережності.